Стежинка до криниці
"Мова - глибока криниця мудрості народної"
Блог вчителя початкових класів ЕЗОШ№2 Яшиної Олени Володимирівни
Легенда про пісню
…Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали елегантність і красу, німці – дисциплінованість і лад, італійці – хист до музики.
Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину.
Вона була вбрана у вишиту сорочку, на голові багрянів вінок із червоної калини.
– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь Бог.
– Я – українка. А плачу, бо стогне моя земля від крові і пожеж. Брати на чужині горбатіють, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди та волі.
– Чому ж ти не підійшла до мене вчасно? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лиху?
І Бог подарував найдорожче – пісню. Узяла українка дарунок, міцно притиснула його до серця і понесла пісню в народ.
Українська народна пісня
Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава. О. Довженко
…Народні пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Пісні ці — народний літопис, живий яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя народу. М. Гоголь
Народна пісня
Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки»; козак Семен Климовський —«Їхав козак за Дунай». Друга частина народних пісень — літературного походження: «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький).