Теоретичне обґрунтування

Методологічною базою для узагальнення досвіду стали доробки відомого дослідника процесу читання, керівника Науково дослідницької лабораторії динамічного читання в школі при Одеському обласному інституті вдосконалення вчителів  І.З. Постоловського «Обучение чтению от начального к динамическому», «Предвосхищение при обучении чтению и письму», «Тренировка интенсивного слушания», «Тренировка образного мышления». В цих роботах обґрунтовано авторську концепцію навчання читанню від початкового до динамічного. І.З.  Постоловським створено методичний посібник, який пропонує дидактичний матеріал  для додаткових занять з дітьми в групах «Удосконалення техніки читання у 3-4 класах».

І.З. Постоловський в своїх розробках пропонує систему вправ, за допомогою яких можливо не тільки удосконалювати техніку читання, але і підвищувати рівень розуміння прочитаного. В його концепції перебудова статичного стереотипу читання в динамічний сприяє інтенсифікації всіх розумових процесів навчання.

І. З. Постоловський стверджує, що до процесу читання мають долучатися такі навички як швидкість «зчитування» тексту, швидкомовлення, швидкомислення, різнорівнева антиципація, моделювання тексту. Дуже важливими до того ж є розширення словникового запасу, розвиток образного мислення. І.З. Постоловський підкреслює, що жодному з цих напрямків не можна надавати пріоритету – робота над кожним з них має проводитися одночасно.

Багаторічна практика навчання динамічному читанню відповідно за даною методикою показала, що вона під силу школярам і дає високу результативність та стійкість набутих навичок.

 

Основна ідея

Читати стає немодним. Велику конкуренцію книзі складають комп’ютерні ігри, спілкування в соціальних мережах, інші розваги, які пропонує Інтернет і які не потребують ані розумового, ані духовного напруження. Але сказано: «Якщо пошукаєш в книгах мудрості уважно, знайдеш велику користь для душі своєї» (Нестор-Літописець), «Люди припиняють думати, коли перестають читати» (Д.Дидро), «Читання – це одне із джерел мислення і розумового розвитку» (В.А. Сухомлинський).

Думки, висловлені великими людьми задовго до створення комп’ютера, залишаються актуальними, тому однією з головних задач вчителя початкових класів я вважаю навчання читанню.

Але мова не йде про процес читання, як такий.  Вивчити з дітьми букви, навчити складати їх у слова, слова – в речення – далеко не все, що становить процес читання. Швидке, свідоме читання – це основа розуміння задач з математики,  усвідомлення тексту з природознавства, а у майбутньому з історії,  географії, біології тощо.  Свідоме читання передбачає розвинені логічну і зорову пам'ять, образне мислення, пізнавальну активність. Читати свідомо – це читати швидко, точно розуміти прочитане, мати навички глибокого аналізу тексту.

На мою думку,  оптимальне вирішення цієї задачі пропонує І.З. Постоловський, чиїм досвідом, концепцією та методикою я користаюсь в педагогічній практиці.

 

Технологія використання досвіду

І.З.  Постоловським розроблено методичний посібники  для додаткових занять з дітьми в групах, але всі запропоновані ним вправи можна успішно інтегрувати до уроку як його частину. Проблема адаптування і інтегрування занять до уроків потребувала вирішення наступних завдань:

• швидко навчити читати всіх дітей, незалежно від їх початкових навичок;

• на основі спеціальних вправ, ігор та завдань розвивати уміння швидко говорити, що є наслідком уміння швидко мислити; розвивати образне мислення дітей; уміння швидко «зчитувати» текст без шкоди для його розуміння, аналізувати прочитане та визначати своє ставлення до нього;

• формувати в учнів мотивацію до читання;

• розвивати пізнавальну активність учнів;

• навчити користуватися отриманими навичками у повсякденному житті.

У своїх дослідницьких доробках І. З. Постоловський стверджує, що до процесу читання мають долучатися такі навички як швидкість «зчитування» тексту, швидкомовлення, швидкомислення, різнорівнева антиципація, моделювання тексту. Дуже важливими до того ж є розширення словникового запасу, розвиток образного мислення. І. З. Постоловський підкреслює, що жодному з цих напрямків не можна надавати пріоритету – робота над кожним з них має проводитися одночасно.

Вводячи в хід уроку вправи та ігри з цих напрямків, я переконалася, що вони не лише приносять значну користь в навчанні читанню, але й викликають у дітей емоційний відгук, роблять урок цікавим та динамічним.

Працюючи над проблемою динамічного читання системно, можна навіть без додаткових занять досягти значних успіхів.

Необхідність введення в структуру уроку окремих вправ або їх елементів спонукали до класифікації вправ наступним чином:

• вправи на різнорівневу антиципацію;

• вправи на швидкість «зчитування»;

• вправи на швидкомислення та швидкомовлення;

• вправи на розвиток образного мислення;

• вправи на збільшення словникового запасу;

• вправи на виразність читання;

• планування, а згодом і моделювання тексту.

Впровадження  вправ на різнорівневу антиципацію на уроках читання

Антиципація  (здогад, домислення) – властивість нашого мислення, яка спираючись на логічний та чуттєвий досвід, дозволяє швидше досягти мети, робить процес читання більш продуктивним і творчим.

Під час дослідження процесу читання вченими було виявлено, що доросла людина, яка читає швидко, не прочитує кожну букву в слові і кожне слово в реченні. Вона антиципує, домислює. У дітей цієї навички нема, тому на спеціальних вправах різнорівневої антиципації їх можливо підготувати до цього. На мою думку, процес антиципації корисний тим, що не дає можливості «відірватися» від змісту, він неможливий без розуміння того, що читаєш, тому дуже сприяє свідомому читанню.

Антиципація можлива на різних рівнях.

• Антиципація голосних у словах – іменниках та дієсловах.

Крва, чвен, зшт, рчка, стрбв, рзпвів, смує…

• Антиципація голосних у словосполученнях.

Вска башта

Змва шпка

• Антиципація голосних у реченнях.

Я лблю чтти кзки. Осблво лблю фнтасчні. В нх відбвються рзні два.

• Антиципація відмінкових закінчень прикметників у словосполученнях.

Молод… рибалка

Зимов… шапка

Для ускладнення роботи за такою карткою, можна запропонувати прочитати ці самі словосполучення, поставши перед ними певний прийменник.

(У) молод… риблки. тощо.

• Антиципація особових закінчень дієслів.

Я подум…

Він сумніва…

•   Антиципація неузгоджених закінчень у тексті.

По подвірю шла кіт. Руда собака побачили її та почав гавкати. Але кіт не звернули на неї увага. Я вирішив, що кіт глухого…

• Антиципація закінчень слів та окремих слів у тексті.

Літо бул… спекотн…. Земля потріскала… від спек…. Всі дивилися … небо і чекал.. дощ.

• Антиципація ідіом. Вправи над нею дозволяють значно поширити словниковий запас дітей, що буде також впливати на швидкість зчитування тексту.

Під лежачий камінь вода…

На Миколи, та й ….

• Читання через антиципаційні грати, або по верхній половині рядка.

Вправи на антиципацію на уроках проводять по спеціальних картках або з використанням слайдів мультимедійної презентації.

Слова, словосполучення з карток на антиципацію доцільно використати під час словникової роботи, під час відпрацювання вправ на швидко мислення та швидкомовлення (Наприклад: - Складіть речення із словосполученням «у молодого рибалки», «про хижу щуку» тощо)

Впровадження вправи на швидкість зчитування.

Вправи на швидкість зчитування створюють ситуацію, коли очі вчаться «бігати» по рядках, вихоплюючи лише потрібне, коли настільки важливий зміст, що просто ніколи придивлятися до кожної літери, а треба побачити все слово цілком, до того ж якомога швидше. Я включаю такі або на початку уроку для «розминки» (квадрат приголосних), на етапі перевірки сприймання прочитаного (гра «Пошук»), під час повторного самостійного читання (гра «Цікаво – нецікаво»)

• Робота з квадратом приголосних.

ц к н г ш щ з х

в п к н л г п д

• Порахувати (швидко) всі букви н, в, м тощо.

• Гра «Пошук».

• Швидко знайти в тексті задане слово, прочитати з ним речення.

• Гра «Піймай помилку».

Вчитель читає текст з різним темпом, навмисно роблячи інколи помилки. Учні, слідкуючи, мають ці помилки помітити.

• Читання із різним темпом за командою вчителя.

• Вправи на збільшення кута зору. Ігри «Млин» ( під час читання діти повертають книжку за годинниковою стрілкою), вправа «Перше – останнє» (швидко читають тільки перше та останнє слово на рядку)

• Читання на час.

Впровадження вправи на швидкомовлення і швидкомислення и сприйняття тексту

За результатами дослідів швидкість процесів мислення і мовлення близько зв’язані. Швидкість зчитування тексту без умінні швидко створювати образи, зрозуміти і осмислити прочитане не має сенсу. Тому всім цим умінням дітей слід вчити одночасно. На тренування швидкості мислення і мовлення використовую наступні вправи:

• Скоромовки. (етап «розминки»).

• Підібрати до ситуації прислів’я, вимовити швидко (під час роботи над  змістом тексту).

• Прочитати речення. Повторити. Прочитати друге. Повторити. Повторити обидва на швидкості.

• Швидко відповісти на питання по тексту.

• Швидко поставити питання до тексту, швидко відповісти на них. (Гра «Торба питань»). Інколи гру ускладнюю: задає наступне питання той, хто відповідає на попереднє.

• Швидко скласти речення за малюнком. Якщо проводити цю гру у формі змагання, оцінюючи грамотність складених речень, їх інформативність, використання різних художніх засобів виразності, можна отримати добрий внесок у розвиток мовлення дітей.

• Швидко уявити та розповісти ситуацію, задану трьома або більше словами.

(Дзвінок, осінь, лінійка). Цю вправа використовую як під час підготовки до роботи над текстом, так і на етапі закріплення.

• Підібрати (швидко) прикметники до іменників.

Зуб – корінний, кутній, хворий, білий, передній, хижий. Робота на вправою добре проходить парній або командній роботі у вигляді змагання на етапі роботи над текстом.

• На швидкості переказати прочитане.

Впровадження  вправи на тренування образного мислення

Розвиток образного мислення сприяє більш глибокому сприйманню тексту і усвідомленню прочитаного. На уроках корисними бувають наступні вправи:

• Скласти речення із запропонованими словами.

Клітка слон тісно.

• Придумати ситуацію за запропонованими словами.

Ранок, стежка, відро, річка.

• Дати всі вірогідні пояснення ситуації.

Гучно тріснула у лісовій тиші гілка. Чому?

Ця вправа добре працює під час визначення мети та задач уроку, а потім під час закріплення та підсумків.

• Гра «Ялинка» - вправа на розвиток асоціативного мислення.

- Що уявляєш, коли чуєш слово ручка?( діти швидко записують асоціації, потім за командою: «Три», пишуть асоціації до третього слова і так далі)

• Пантоміми.

• Створення образів на основі запропонованої групи слів.

Їжак голка яблуко голод риба відро вода.

• Словесне  відтворення побаченого малюнку.

• Опис героя твору.

• Малюнки за змістом тексу.

• Сеанс фантазування.

Впровадження вправ на розширення словникового запасу

Якщо у людини багатий словниковий запас, вона легше антиципує текст. Збільшується темп читання, покращується його сприйняття. Словниковий запас на уроках можливо поширювати не лише за рахунок словникової роботи, але і за допомогою наступних вправ:

• Будь-яка робота із фразеологізмами, ідіомами.

• Підбір синонімів.

• Антонімія.

Впровадження вправ на розвиток виразності читання

Виразність теж грає не абияку роль у глибокому сприйманні тексту. Без розуміння прочитаного, глибокого його сприймання неможливо інтонаційно передати почуття автора, або навіть просто правильно розставити інтонаційні наголоси. Розвитку навичок виразного читання сприяють:

• Робота з мімічними масками.

Прочитати з різними почуттями одну фразу.

• Підібрати фрази, які б виражали певне відчуття.

• Читання в особах.

• Відтворення міні – вистав.

• Паузограми ( читання речень без ком).

Складання плану, моделі до тексту

• Складання плану.

• Визначення опорних слів в тексті.

• Складання моделі під час читання.

Одним із видів роботи над розумінням прочитаного є складання плану. Планування вимагає досить глибокого аналізу змісту, поділу його на частини, але воно не передбачає визначення значимості кожної виділеної частини для розкриття теми твору, а також не вимагає встановлення логічних зв’язків між частинами плану. Цю проблему ефективно вирішує моделювання, запропоноване методикою І.З. Постоловського. Моделювання допомагає поліпшити якісні параметри читання: рівень запам’ятовування, розуміння, засвоєння змісту в процесі читання. Це завдання результативніше розв’язується за допомогою моделювання.

Якщо порівняти між собою роботу над текстом за планом та за моделлю, ми побачимо, що, по-перше, модель створюється набагато швидше, ніж план, по-друге, щоб відтворити весь зміст за планом, треба перечитати кожен пункт, тоді, як одного погляду на модель досить, щоб пригадати всю послідовність подій, побачити, яка частина містить головне та за яких причини відбувалася та чи інша подія. До того ж модель сприяє кращому запам’ятовуванню змісту, бо дає змогу спиратися на певний зоровий образ.